Блог практичного психолога Бичковської Галини Зеновіївни

❣️Народження дитини — це щастя для кожної родини. Ти опікуєшся, підтримуєш у всіх починаннях, радієш, що таке янголя охоче ділиться своїми думками, переживаннями та мріями.

💚Але в один момент, ти навіть не можеш зрозуміти, у який саме, твоє янголя вже не радує тебе усмішкою, а постійно кричить та закривається в кімнаті. І дізнатися, про що воно думає чи мріє, вже геть нереально.

💚Пубертатний період у кожної дитини може початися у різному віці. Це залежить від генетики, але в середньому у дівчат це 10-13 років, у хлопців — 11-15 років. Ні для кого не секрет, що дівчата випереджають хлопців у фізичному розвитку. Саме в цей період треба «нагострити вухо» і слідкувати за зміною поведінки своєї дитини.

💚Підліток переживає фізичні зміни — це для нього шок. Всі його однокласники також проходять крізь це, і в їхньому маленькому соціумі починають формуватися нові групи, критерії оцінювання, авторитети. 💚Підлітки мають дуже тонку та делікатну психіку, будь-яке неправильне зауваження чи образа можуть надовго закріпитися у його пам’яті і стати породженням комплексів та психологічних травм. Тому головне — не тиснути на підлітка у спілкуванні.

💚Варто пам’ятати, що підліток — вже не дитина, а майже доросла особистість.

Треба не вказувати, що йому робити, а запитувати його думку з будь-якого приводу. Потрібно потихеньку уводити його в доросле життя. Таким чином батьки показують, що довіряють своїй дитині і її думка важлива для них.

💚 Весь підлітковий період відбувається становлення дитини як особистості.

🔰Яким чином це відбувається? ✅Дитина це маленька копія своїх батьків.

✅Як поводять себе батьки, так само і буде поводити себе дитина. Це все відбувається не свідомо, завдяки дзеркальним нейронам в нашому мозку, які копіюють поведінку інших людей.

✅Дзеркальні нейрони — нейрони головного мозку, які збуджуються як при виконанні певної дії, так і при спостереженні за виконанням цієї дії. Ці нейрони можуть бути задіяні у розумінні дій інших людей і у вивченні нових навичок шляхом наслідування.

✅Перш ніж налагоджувати стосунки з дитиною-підлітком, батькам треба спочатку розібратися в собі.

✅Часто батьки самі відштовхують своїх дітей. Вони мають свої особисті проблеми, травми дитинства, тривоги, страхи та хвилювання.

✅І коли дитина хоче чимось поділитися, батьки переносять свої хвилювання на дитину, навантажують її своїми проблемами, і вона вже ні про що не хоче говорити.

✅Тож батькам спочатку треба знайти контакт із собою. Навіть, коли батьки з підлітками звертаються до психолога, то на сеанси ходять окремо батьки і окремо діти, і професіонали працюють з кожним окремо.

✅Батьки також мають свої травми, і також виросли в неідеальному світі, тому намагатися зробити ідеальну дитину — нереально.

💚Щоб дитина почала вам відкриватися, до неї треба проявляти справжній інтерес. Показувати, що вам дійсно цікаве життя підлітка.

✅Не просто перевіряти щоденник та цікавитися шкільними подіями, а й інтересами дитини. Дізнатися про її улюблені книги, фільми, заняття, шкільні предмети, погляди на життя та інше, що може розкрити для вас вашу дитину.

✅Але головне при цьому не порушувати особистих кордонів, тобто в дитини має бути особистий простір.

🔰Найголовніші помилки у спілкуванні з підлітками: знецінення, звинувачення, критика.

✅не знецінювати. Коли дитина каже, що погано себе почуває, особливо морально, що вона нервує, хвилюється, їй неспокійно на душі, не варто закривати на це очі. Особливо не треба казати: «Які у твоєму віці можуть бути проблеми? Випий чай з м’ятою, заспокойся і все пройде».

Ні, не пройде. Таке ігнорування проблеми може призвести до небезпечних наслідків.

✅Не звинувачувати. Якщо дитина щось скоїла погане або принесла зі школи низьку оцінку, не 12, а 8, то треба їй пояснити, що 8 це також нормально, і що це не сильно впливає на життя дитини.

Коли ж батьки звинувачують дитину, що треба було заробити 12, і внушають їй думку, що вона має бути відмінником – це призводить до розвитку комплексів і заниженої самооцінки.

✅Не критикувати. Неконструктивна критика, типу: «Ти це не так зробив», «Ти це не так поклав» або ж «Ти винний у тому, що все пішло не так» дає підлітку сильне почуття провини.

Це закріплюється у підсвідомості так сильно, що решту свого життя людина почуває провину за все: не так подивилася, не те сказала, не так зробила завдання від керівництва ….

Використано матеріали Леся Данилюк