Тренуємо м'язи сили

 💛Тренуємо мʼязи сили!

Допомагаємо дітям сильнішати після пережитого стресу

🔹Звичність

Допомагаємо дитині повернутися у той стан, що був до війни, до стресу. Це крок назад, щоб накопичити сили для кроку вперед.

🔸Самостійність

Не робимо за дитину те, що вона може зробити сама. Можемо допомогти почати чи зробити якусь частину дії, але щось обов'язково залишаємо за нею.

🔹Дія

Під час страшних ситуацій, підтримуючи дитину, пропонуємо їй просту дію — потримати пляшку води чи порахувати кроки. І фіксуємо, що вона впоралась.

🔸Участь

Дитина — не річ, яку можна лише переставити з місця на місце. Залучаємо її до збору речей чи тримання в руці мапи, щоб вона відчувала, що від неї щось залежить.

🔹Тіло

Пояснюємо дитині, як тіло дбає про її безпеку під час стресу і що з нею все гаразд. Розуміння свого тіла дозволяє відчути контроль над ситуацією.

🔸Близькість

Прийняття і надійність дають опору, яка допомагає відновлюватись і йти вперед. «Я з тобою» і «Я люблю тебе» зараз особливо важливі.

🔹Винні вороги

Пояснюємо, що відбувається, акцентуючи, що ні сама дитина, ні її родина не винні, — винні вороги. Не кажемо «Це все через тебе» або «Я заради тебе, а ти…»

🔸Нове

Пропонуємо щось нове, що дитина може досліджувати у безпечному середовищі: хоббі, знайомства, страви. Повернення цікавості — ознака відновлення.

🔹Вчора, сьогодні й завтра

Повертаємо опору на відчуття звʼязності часу, що втрачається у стресі. Сумуємо за минулим, продовжуємо традиції у сьогоденні та мріємо про майбутнє.

🔸Турбота про себе

Дозволяємо собі піклуватися про себе, просити про допомогу, відчувати близькість. Це внесок у стійкість дитини.

За матеріалами Світлана Ройз